Крилаті латинські вирази юридичного змісту
- Ab abusu ad usum non valet consequentia – зловживання при користуванні не привід проти самого користування
- Ab actu ad potentiam – від дійсного до можливого
- Ab esse ad posse valet cosequentia – умовивід від дійсного до можливого має силу
- Ab intestatu – без заповіту
- Absens heres non erit – відсутній не буде спадкоємцем
- Absolutio ab instantia – звільнення від осудження (залишають під підозрою)
- Abstractum pro concreto
- Abusus non tollit usum – зловживання не відміняє вживання
- A contrario – від противного
- Actis testantibus – як свідчать документи
- Ad acta – до архіву
- Ad arbitrium – на розсуд
- Ad hoc – спеціально, для певного випадку
- Ad impossibilia nemo obligatur – до неможливого жодного не зобов’язують
- Ad rem – до сутності справи
- A fortiori – виходячи з більш вагомого
- Ager publicus – суспільний земельний фонд у Римі
- Alibi
- A mensa et toro – від стола та ложа – формула розведення
- A nescire ad non esse – від незнання до неіснування
- Animus iniurandi – злочинний намір
- A posse ad esse non valet consequentia – умовивід від можливості до дійсності не має сили
- A posteriori – умовивід на підставі досвіду
- A potiori fit denominatio – найменування дається за панівною ознакою
- Aquae et ignis interdictio – відлучення від води та вогню (позбавлення громадянських прав та вигнання)
- Argumenta ponderantur non numerantur – сила аргументів не у числі, а у вагомості
- Argumentum ab impossibili – від неможливого
- Argumentum ad hominem – доказ у протилежність об’єктивним доказам, вплив на відчуття співрозмовника
- Argumentum ad ignorantiam – доказ, розрахований на невігластво співрозмовника
- Argumentum ad misericordiam – доказ, розрахований на жалість
- Argumentum ad rem – доказ, оснований на сутності справи
- Auctoritas rei iudicatae – прецедент судового рішення
- Audiatur et altera pars – потрібно вислухати й іншу сторону
- Bene placito – добровільно
- Bona fide – сумлінно
- Capitis deminutio (maxima, media, minima) – обмеження громадянських прав
- Causa activa – діюча причина
- Causa aequat effecta – причина адекватна наслідкам
- Causa formalis – формальна причина
- Causa proxima non remota spectatur – приймається до уваги найближча, а не віддалена причина
- Caveant (Videant) consules ne quid res publica detrimenti capiat – Нехай консули потурбуються, щоб республіка не понесла якого-небудь ушкодження.
- Censura morum – спостереження за виконанням норм моралі – обов’язок цензора
- Ceteris paribus – при інших рівних умовах
- Circulus vitiosus – порочне коло. Логічна помилка, у визначенні або доведенні вводиться само поняття, яке визначають або доводять.
- Civiliter mortuus – позбутий громадянських прав
- Civis Romanus sum! – формула самоутвердження римського громадянина як носія громадянських прав
- Classicus testis – заслуговуючий на довіру свідок
- Commune qui prior dicit, contrarium facit – хто перший приводить двогострий довід, обертає його проти себе
- Condicio sine qua non – необхідна умова
- Consequentia non valet – Висновок не має сили. Логічна помилка – з вірних посилок робиться недійсний висновок.
- Corpus delicti – речові докази, зміст злочину
- Corpus iuris civilis – кодекс Юстініана (VI ст). Звід громадянського права
- Cui bono? Cui prodest? Is fecit… (Cicero, Seneca) – кому це добре, кому це вигідно, той і зробив
- Cum sunt partium iura obscura? Reo favendum est potius quam auctori – Коли права обох не зрозумілі, слід підтримувати відповідача, а не позивача
- De facto – на ділі, фактично
- De iure – по праву
- De lege ferenda – з точки зору законодавчої пропозиції
- De lege lata – з точки зору діючого закону
- Differentia specifica – видова відмінність
- Dixi et animam levavi (Біблія, пророк Ієзікіїль)
- Dominus litis – господар суперечки. Повірений довірителя на суді
- Do ut des – формула римського права, що встановлює правові відносини між двома особами
- Dum casta – поки незаймана, поки як вдова зберігає вірність покойному чоловікові
- Dura lex, sed lex – закон жорстокий, але він закон
- Elegantia iuris – юридична тонкість
- Error facti – помилка у факті
- Error in forma – помилка у формі
- Error in re – помилка за сутністю
- Exceptio doli – відхилення за умов несумлінності противної сторони
- Exceptio veritatis – відхилення за посередництвом посилання на діючи обставини
- Exclusi tertii principium – принцип виключеного третього
- Ex more – за звичаями, за неписаними законами
- Expressum facit cessare tacitum – ясно виражене відсторонює те, що мається на увазі без слів. Тобто не залишає місця вільним тлумаченням
- Facinora ostendi dum punientur, flagitia autem abscondi debent – злочини треба викривати, наказуючи їх, а ганебні вчинки треба залишити скритими.
- Facio ut des – відношення між працівником та працедавцем.
- Facta notoria – загальновідомі факти
- Fas atque nefas – дозволене богами та недозволене
- Fiat iustitia et pereat mundus – нехай буде правосуддя та згине світ (девіз германського імператора Фердінанда I – XVI ст.)
- Fictio iuris – юридична фікція
- Heredis fletus sub persona risus est (Публілій Сір) – Плач спадкоємця – це замаскований сміх.
- Hereditas iacens – лежачий спадок (у володіння не вступив ніхто із спадкоємців)
- Hereditas personam defuncti sustinet – спадок представляє особу померлого. Спадкоємець повинен виконувати обов’язки особи, що залишила спадок
- Heres ab intestato – спадокємець в силу відсутності заповіту
- Homo alieni iuris – неправоздатна людина (раби та діти, що знаходилися до повноліття під владою батька
- Homo sui iuris – правоздатна особа
- Honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere – чесно жити, не робити зла іншим, кожному віддавати своє
- Idem per idem – у визначення непомітно вводиться поняття, що визначається.
- Igni et aqua interdicere – позбути вогню та води – позбавлення громадянських прав та вигнання
- Ignorantia iuris nocet (non escusat), ignoratio facti non nocet (excusat) – незнання закону не є виправданням, незнання факту є виправданням (формула)
- Ignorantia non est argumentum (Спіноза) – незнання не довід
- Ignotum per ignotius – невідоме через більш невідоме
- Imperitia pro culpa habetur – незнання ставиться в провину
- Impossibilium nulla est obligatio – неможливе не може ставитись за обов’язок
- In contumaciam – за вперстість. Заочно – винесення вироку за неповажну неявку до суду
- In dubio mitius – в сумнівному випадку – больш м’яке рішення
- In dubio pro reo – у випадку сумніву – на користь обвинуваченого
- Iniuria realis – образа дією
- Iniuria verbalis – образа словом
- In loco delicti – на місці злочину
- Ianuis clausis – при зачинених дверях
- Iuris praecepta sunt haec: Honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere – Настанови закону такі: чесно жити, не ображати інших, кожному відплачувати по заслугах
- Ius suffragii – право голосування
- Iusta causa – законна причина
- Ius talionis – право на рівну помсту
- Iustitia regnorum fundamentum – право – основа держав
- Ius utendi et abutendi – право користування та використання (право приватної власності)
- Legem brevem esse oportet (Сенека) – закон мусить бути коротким
- Leonina societas – згода, за якою один співучасник отримує вигоду, а інший несе збитки (Дігести)
- Lex laesae maiestatis – закон про образу величності (нанесення шкоди гідності римського народу)
- Lex talionis – закон рівної помсти (зуб за зуб)
- Mala fide – несумлінно
- Mater semper est certa – мати завжди відома
- Mors civilis – позбавлення громадянських прав
- Non bis in idem – не двічі за одне і те ж
- Nemo debet bis puniri pro uno delicto – ніхто не мусить нести покарання за одне й те ж правопорушення
- Non liquet – не ясно (утримуюсь) – вирок судді
- Nullius in donis – у нічийній власності
- Nullum crimen sine poena, nulla poena sine lege, nullum crimen sine poena legali – нема злочину без покарання, нема покарання без закону, нема злочину без законного покарання
- Optimus testis confitens reus – визнання обвинуваченого – найкращий свідок (середньовіччя)
- Particeps criminis – співучасник злочину
- Pater familias – батько родини
- Patria potestas – батьківська влада
- Persona suspecta – підозріла особа
- Perspicuitas argumentatione elevatur (Цицерон) – очевидність зменшується доказами
- Petitio principii – передбачення підстави – логічна помилка, що заключається у припущенні недоведеної передумови для доказу
- Post et non propter – після, але не внаслідок
- Post hoc ergo propter hoc – після, тобто внаслідок – логічна помилка, коли часова послідовність подій приймається за причинну
- Principium identitatis – закон тотожності (omne subiectum est praedicatum sui, тобто А = А)
- Principium rationis sufficientis – закон достатньої підстави. (судження, істинність якого не очевидна, може бути прийняте за істину тільки коли воно є наслідком істинного судження)
- Prior tempore – potior iure – першому за часом – перевага у праві
- Qui(d) pro quo – одне замість іншого (плутанина)
- Qui iure suo utitur nemini facit injuriam – хто користується своїм правом, той не порушує прав жодного
- Qui nimium probat, nihil probat – хто дуже багато доводить, не доводить нічого
- Quis? Quid? Ubi? Quibus auxiliis? Cur? Quomodo? Quando? – Хто? Що? Де? Завдяки кому? Чому? Як? Коли? – риторична схема запитань для з’ясування обставин дії
- Qui tacuit, cum loqui debuit et potuit, consentire videtur – хто мовчить, коли мусить та може говорити, розглядається як той, що погоджується
- Quod erat demonsrtandum – що і необхідно було довести
- Quod non est in actis, non est in mundo – чого нема у паперах, нема у світі
- Reductio ad absurdum – зведення до абсурду (припущення положення, яке протирічить тому, що треба довести, та демонстрація безглуздого наслідкого з цього припущення – доведення від протилежного)
- Reformatio in peius – зміна на гірше – накладання вищою судовою інстанцією більш суворої санкції у справі, що розглядається за скаргою засудженого
- Regina probationum – цариця доведень (визнання самого обвинуваченого – середньовіччя)
- Res inter alios acta aliis neque nocere, neque prodesse potest – рішення позову між двома особами не може бути а ні на користь, а ні на шкоду третьої особи
- Res iudicata – вирішена справа – юридичний прецедент
- Res iudicata pro veritatet habetur – судове рішення приймається за істину
- Res nullius cedit primo occupanti – нічийна річ становиться власністю першого, хто нею оволодів
- Restitutio in integrum – відновлення у першопочатковий стан
- sacer esto – сакральна формула прокляття та позбавлення громадянських прав
- sat celeriter fit, quidquid fit satis bene – що зроблено достатньо добре, зроблено достатньо швидко (прислів’я)
- Senatus consultum ultimum – надзвичайна сенатська постанова, означала введення надзвичайного положення з наданням консулам диктаторьских повноважень.
- scire leges non hoc est verba earum scire, sed vim ac potestatem – знання законів не в тому, щоб знати їхні слова, а щоб розуміти зміст
- species facti – встановлення змісту злочину
- status quo (nunc); status quo (ante) – існуюче, або попереднє положення
- sub crimine falsi – під страхом обвинувачення у порушенні клятви
- sub iudice – у стадії обговорення
- sublata causa, tollitur effectus – з позбавленням причини позбавляється й наслідок
- suum cuique – кожному те, що йому належить по праву, кожному по заслугах
- tertium comparationis – спільне двох предметів, що порівнюються, підстава для порівняння
- tertium non datur – (якщо дано два діаметрально протилежних положення, з яких одне стверджує щось, а інше заперечує, то третього середнього судження не може бути)
- testes muti – німі свідки – речові докази
- testis unus testis nullus – один свідок не свідок
- tres faciunt collegium – троє укладають зібрання (достатньо трьох для дійсного присутствія). Дігести – VI cт. Юстініан
- ubi emolumentum, ibi onus – де користь, там і тягар (права потребують обов’язків)
- an tu mihi mater familias esse velis? – Ubi tu Gaius, ibi ego Gaia – формула шлюбу
- utere et abutere – користуйся та використовуй (права власника)
- ubi lingua nuncupassit, ita ius esto – правовий обов’язок те, що людина сказала, а не те, що подумала
- ultima ratio – останній довід
- vis maior – зовнішні фактори (стіхії), що роблять неможливим виконання якого-небудь обов’язку
- visum repertum – при огляді знайдено (формула протоколу судового огляду)
- volenti non fit iniuria – нема образи тому, хто побажав – дія за згодою з потерпілим не визнається правопорушенням (Дигести)