Крилаті латинські вирази юридичного змісту

  1. Ab abusu ad usum non valet consequentia – зловживання при користуванні не привід проти самого користування
  2. Ab actu ad potentiam – від дійсного до можливого
  3. Ab esse ad posse valet cosequentia – умовивід від дійсного до можливого має силу
  4. Ab intestatu – без заповіту
  5. Absens heres non erit – відсутній не буде спадкоємцем
  6. Absolutio ab instantia – звільнення від осудження (залишають під підозрою)
  7. Abstractum pro concreto
  8. Abusus non tollit usum – зловживання не відміняє вживання
  9. A contrario – від противного
  10. Actis testantibus – як свідчать документи
  11. Ad acta – до архіву
  12. Ad arbitrium – на розсуд
  13. Ad hoc – спеціально, для певного випадку
  14. Ad impossibilia nemo obligatur – до неможливого жодного не зобов’язують
  15. Ad rem – до сутності справи
  16. A fortiori – виходячи з більш вагомого
  17. Ager publicus – суспільний земельний фонд у Римі
  18. Alibi
  19. A mensa et toro – від стола та ложа – формула розведення
  20. A nescire ad non esse – від незнання до неіснування
  21. Animus iniurandi – злочинний намір
  22. A posse ad esse non valet consequentia – умовивід від можливості до дійсності не має сили
  23. A posteriori – умовивід на підставі досвіду
  24. A potiori fit denominatio – найменування дається за панівною ознакою
  25. Aquae et ignis interdictio – відлучення від води та вогню (позбавлення громадянських прав та вигнання)
  26. Argumenta ponderantur non numerantur – сила аргументів не у числі, а у вагомості
  27. Argumentum ab impossibili – від неможливого
  28. Argumentum ad hominem – доказ у протилежність об’єктивним доказам, вплив на відчуття співрозмовника
  29. Argumentum ad ignorantiam – доказ, розрахований на невігластво співрозмовника
  30. Argumentum ad misericordiam – доказ, розрахований на жалість
  31. Argumentum ad rem – доказ, оснований на сутності справи
  32. Auctoritas rei iudicatae – прецедент судового рішення
  33. Audiatur et altera pars – потрібно вислухати й іншу сторону
  34. Bene placito – добровільно
  35. Bona fide – сумлінно
  36. Capitis deminutio (maxima, media, minima) – обмеження громадянських прав
  37. Causa activa – діюча причина
  38. Causa aequat effecta – причина адекватна наслідкам
  39. Causa formalis – формальна причина
  40. Causa proxima non remota spectatur – приймається до уваги найближча, а не віддалена причина
  41. Caveant (Videant) consules ne quid res publica detrimenti capiat – Нехай консули потурбуються, щоб республіка не понесла якого-небудь ушкодження.
  42. Censura morum – спостереження за виконанням норм моралі – обов’язок цензора
  43. Ceteris paribus – при інших рівних умовах
  44. Circulus vitiosus – порочне коло. Логічна помилка, у визначенні або доведенні вводиться само поняття, яке визначають або доводять.
  45. Civiliter mortuus – позбутий громадянських прав
  46. Civis Romanus sum! – формула самоутвердження римського громадянина як носія громадянських прав
  47. Classicus testis – заслуговуючий на довіру свідок
  48. Commune qui prior dicit, contrarium facit – хто перший приводить двогострий довід, обертає його проти себе
  49. Condicio sine qua non – необхідна умова
  50. Consequentia non valet – Висновок не має сили. Логічна помилка – з вірних посилок робиться недійсний висновок.
  51. Corpus delicti – речові докази, зміст злочину
  52. Corpus iuris civilis – кодекс Юстініана (VI ст). Звід громадянського права
  53. Cui bono? Cui prodest? Is fecit… (Cicero, Seneca) – кому це добре, кому це вигідно, той і зробив
  54. Cum sunt partium iura obscura? Reo favendum est potius quam auctori – Коли права обох не зрозумілі, слід підтримувати відповідача, а не позивача
  55. De facto – на ділі, фактично
  56. De iure – по праву
  57. De lege ferenda – з точки зору законодавчої пропозиції
  58. De lege lata – з точки зору діючого закону
  59. Differentia specifica – видова відмінність
  60. Dixi et animam levavi (Біблія, пророк Ієзікіїль)
  61. Dominus litis – господар суперечки. Повірений довірителя на суді
  62. Do ut des – формула римського права, що встановлює правові відносини між двома особами
  63. Dum casta – поки незаймана, поки як вдова зберігає вірність покойному чоловікові
  64. Dura lex, sed lex – закон жорстокий, але він закон
  65. Elegantia iuris – юридична тонкість
  66. Error facti – помилка у факті
  67. Error in forma – помилка у формі
  68. Error in re – помилка за сутністю
  69. Exceptio doli – відхилення за умов несумлінності противної сторони
  70. Exceptio veritatis – відхилення за посередництвом посилання на діючи обставини
  71. Exclusi tertii principium – принцип виключеного третього
  72. Ex more – за звичаями, за неписаними законами
  73. Expressum facit cessare tacitum – ясно виражене відсторонює те, що мається на увазі без слів. Тобто не залишає місця вільним тлумаченням
  74. Facinora ostendi dum punientur, flagitia autem abscondi debent – злочини треба викривати, наказуючи їх, а ганебні вчинки треба залишити скритими.
  75. Facio ut des – відношення між працівником та працедавцем.
  76. Facta notoria – загальновідомі факти
  77. Fas atque nefas – дозволене богами та недозволене
  78. Fiat iustitia et pereat mundus – нехай буде правосуддя та згине світ (девіз германського імператора Фердінанда I – XVI ст.)
  79. Fictio iuris – юридична фікція
  80. Heredis fletus sub persona risus est (Публілій Сір) – Плач спадкоємця – це замаскований сміх.
  81. Hereditas iacens – лежачий спадок (у володіння не вступив ніхто із спадкоємців)
  82. Hereditas personam defuncti sustinet – спадок представляє особу померлого. Спадкоємець повинен виконувати обов’язки особи, що залишила спадок
  83. Heres ab intestato – спадокємець в силу відсутності заповіту
  84. Homo alieni iuris – неправоздатна людина (раби та діти, що знаходилися до повноліття під владою батька
  85. Homo sui iuris – правоздатна особа
  86. Honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere – чесно жити, не робити зла іншим, кожному віддавати своє
  87. Idem per idem – у визначення непомітно вводиться поняття, що визначається.
  88. Igni et aqua interdicere – позбути вогню та води – позбавлення громадянських прав та вигнання
  89. Ignorantia iuris nocet (non escusat), ignoratio facti non nocet (excusat) – незнання закону не є виправданням, незнання факту є виправданням (формула)
  90. Ignorantia non est argumentum (Спіноза) – незнання не довід
  91. Ignotum per ignotius – невідоме через більш невідоме
  92. Imperitia pro culpa habetur – незнання ставиться в провину
  93. Impossibilium nulla est obligatio – неможливе не може ставитись за обов’язок
  94. In contumaciam – за вперстість. Заочно – винесення вироку за неповажну неявку до суду
  95. In dubio mitius – в сумнівному випадку – больш м’яке рішення
  96. In dubio pro reo – у випадку сумніву – на користь обвинуваченого
  97. Iniuria realis – образа дією
  98. Iniuria verbalis – образа словом
  99. In loco delicti – на місці злочину
  100. Ianuis clausis – при зачинених дверях
  101. Iuris praecepta sunt haec: Honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere – Настанови закону такі: чесно жити, не ображати інших, кожному відплачувати по заслугах
  102. Ius suffragii – право голосування
  103. Iusta causa – законна причина
  104. Ius talionis – право на рівну помсту
  105. Iustitia regnorum fundamentum – право – основа держав
  106. Ius utendi et abutendi – право користування та використання (право приватної власності)
  107. Legem brevem esse oportet (Сенека) – закон мусить бути коротким
  108. Leonina societas – згода, за якою один співучасник отримує вигоду, а інший несе збитки (Дігести)
  109. Lex laesae maiestatis – закон про образу величності (нанесення шкоди гідності римського народу)
  110. Lex talionis – закон рівної помсти (зуб за зуб)
  111. Mala fide – несумлінно
  112. Mater semper est certa – мати завжди відома
  113. Mors civilis – позбавлення громадянських прав
  114. Non bis in idem – не двічі за одне і те ж
  115. Nemo debet bis puniri pro uno delicto – ніхто не мусить нести покарання за одне й те ж правопорушення
  116. Non liquet – не ясно (утримуюсь) – вирок судді
  117. Nullius in donis – у нічийній власності
  118. Nullum crimen sine poena, nulla poena sine lege, nullum crimen sine poena legali – нема злочину без покарання, нема покарання без закону, нема злочину без законного покарання
  119. Optimus testis confitens reus – визнання обвинуваченого – найкращий свідок (середньовіччя)
  120. Particeps criminis – співучасник злочину
  121. Pater familias – батько родини
  122. Patria potestas – батьківська влада
  123. Persona suspecta – підозріла особа
  124. Perspicuitas argumentatione elevatur (Цицерон) – очевидність зменшується доказами
  125. Petitio principii – передбачення підстави – логічна помилка, що заключається у припущенні недоведеної передумови для доказу
  126. Post et non propter – після, але не внаслідок
  127. Post hoc ergo propter hoc – після, тобто внаслідок – логічна помилка, коли часова послідовність подій приймається за причинну
  128. Principium identitatis – закон тотожності (omne subiectum est praedicatum sui, тобто А = А)
  129. Principium rationis sufficientis – закон достатньої підстави. (судження, істинність якого не очевидна, може бути прийняте за істину тільки коли воно є наслідком істинного судження)
  130. Prior tempore – potior iure – першому за часом – перевага у праві
  131. Qui(d) pro quo – одне замість іншого (плутанина)
  132. Qui iure suo utitur nemini facit injuriam – хто користується своїм правом, той не порушує прав жодного
  133. Qui nimium probat, nihil probat – хто дуже багато доводить, не доводить нічого
  134. Quis? Quid? Ubi? Quibus auxiliis? Cur? Quomodo? Quando? – Хто? Що? Де? Завдяки кому? Чому? Як? Коли? – риторична схема запитань для з’ясування обставин дії
  135. Qui tacuit, cum loqui debuit et potuit, consentire videtur – хто мовчить, коли мусить та може говорити, розглядається як той, що погоджується
  136. Quod erat demonsrtandum – що і необхідно було довести
  137. Quod non est in actis, non est in mundo – чого нема у паперах, нема у світі
  138. Reductio ad absurdum – зведення до абсурду (припущення положення, яке протирічить тому, що треба довести, та демонстрація безглуздого наслідкого з цього припущення – доведення від протилежного)
  139. Reformatio in peius – зміна на гірше – накладання вищою судовою інстанцією більш суворої санкції у справі, що розглядається за скаргою засудженого
  140. Regina probationum – цариця доведень (визнання самого обвинуваченого – середньовіччя)
  141. Res inter alios acta aliis neque nocere, neque prodesse potest – рішення позову між двома особами не може бути а ні на користь, а ні на шкоду третьої особи
  142. Res iudicata – вирішена справа – юридичний прецедент
  143. Res iudicata pro veritatet habetur – судове рішення приймається за істину
  144. Res nullius cedit primo occupanti – нічийна річ становиться власністю першого, хто нею оволодів
  145. Restitutio in integrum – відновлення у першопочатковий стан
  146. sacer esto – сакральна формула прокляття та позбавлення громадянських прав
  147. sat celeriter fit, quidquid fit satis bene – що зроблено достатньо добре, зроблено достатньо швидко (прислів’я)
  148. Senatus consultum ultimum – надзвичайна сенатська постанова, означала введення надзвичайного положення з наданням консулам диктаторьских повноважень.
  149. scire leges non hoc est verba earum scire, sed vim ac potestatem – знання законів не в тому, щоб знати їхні слова, а щоб розуміти зміст
  150. species facti – встановлення змісту злочину
  151. status quo (nunc); status quo (ante) – існуюче, або попереднє положення
  152. sub crimine falsi – під страхом обвинувачення у порушенні клятви
  153. sub iudice – у стадії обговорення
  154. sublata causa, tollitur effectus – з позбавленням причини позбавляється й наслідок
  155. suum cuique – кожному те, що йому належить по праву, кожному по заслугах
  156. tertium comparationis – спільне двох предметів, що порівнюються, підстава для порівняння
  157. tertium non datur – (якщо дано два діаметрально протилежних положення, з яких одне стверджує щось, а інше заперечує, то третього середнього судження не може бути)
  158. testes muti – німі свідки – речові докази
  159. testis unus testis nullus – один свідок не свідок
  160. tres faciunt collegium – троє укладають зібрання (достатньо трьох для дійсного присутствія). Дігести – VI cт. Юстініан
  161. ubi emolumentum, ibi onus – де користь, там і тягар (права потребують обов’язків)
  162. an tu mihi mater familias esse velis? – Ubi tu Gaius, ibi ego Gaia – формула шлюбу
  163. utere et abutere – користуйся та використовуй (права власника)
  164. ubi lingua nuncupassit, ita ius esto – правовий обов’язок те, що людина сказала, а не те, що подумала
  165. ultima ratio – останній довід
  166. vis maior – зовнішні фактори (стіхії), що роблять неможливим виконання якого-небудь обов’язку
  167. visum repertum – при огляді знайдено (формула протоколу судового огляду)
  168. volenti non fit iniuria – нема образи тому, хто побажав – дія за згодою з потерпілим не визнається правопорушенням (Дигести)
  Союз образовательных сайтов PROext: Top 1000 bigmir)net TOP 100 Технология альтруизма Everettica.org